Журналистка Марианна Присяжнюк беседует с украинцами о поддержке Бухарестом Киева – теме, часто окутанной тайной. Опубликованная в украинской прессе статья: "От недопонимания к партнерству. Как российская агрессия изменила отношения между Украиной и Румынией"

*Мы полностью воспроизводим статью «От недопонимания к партнёрству. Как российская агрессия изменила отношения между Украиной и Румынией», недавно опубликованную украинской журналисткой Марианной Присяжнюк в издании Texty .

Відносини України та Румунії після розпаду СРСР відзначилися тяжбами в міжнародному суді ООН від 2004-го до 2009 року щодо територіальної суперечки — делімітації континентального шельфу й виключної економічної зони між сусідами в Чорному морі.

Відносини також роками отруювали суперечки щодо дотримання прав нацменшин, мовного питання тощо. Після початку великої війни відносини Києва й Бухареста стали на колію стратегічного партнерств. За цей час Румунія надала Україні 15 пакетів військові допомоги, забезпечувала дипломатичну підтримку на міжнародній арені й прихистила десятки тисяч українців, які рятувалися від війни.

Як відбулися ці метаморфози?

Стратегічне партнерство воєнного часу

Від перших днів агресії Росії проти України у 2014 році Румунія засуджувала дії Кремля й підтримувала територіальну цілісність України. Після початку повномасштабної війни Румунія однією з перших рішуче засудила російську агресію та воєнні злочини росіян, а вже в березні 2022 року приєдналася до української справи проти РФ у Міжнародному суді щодо вчинення геноциду.

Президент Румунії Клаус Йоханніс був серед перших лідерів країн, які відвідали Україну на початку війни 2022 року.

Трохи більш ніж через рік візит у Румунію здійснив президент України Володимир Зеленський. Румунська преса назвала його приїзд довгоочікуваним та історичним, хоча й запізнілим. Тоді само лідери обох країн оголосили про новий рівень відносин: стратегічне партнерство. Зеленський згадав тоді й про військову допомогу, яку Україна отримує від Румунії.

"Не можу розкрити всіх деталей, бо в цій інформації можуть бути дані, які може почути Російська Федерація. Але хочу сказати, що мій головний наголос був на ППО. І я дуже радий, що Україну румунська сторона почула", — сказав тоді український президент.

Зброя

Необхідність посилити протиповітряну оборону для Румунії виникла після чергового падіння уламків російських "Шахедів" на її території наприкінці вересня цього року. Спочатку Бухарест замовчував і навіть заперечував атаку на повітряний простір Румунії як на члена НАТО задля уникнення ескалації між Росією й Альянсом. Однак коли залишки дрона знайшли вже навіть репортери телеканалу Digi24 — діяти треба було рішуче.

Після цього інциденту відбувся візит Зеленського в Бухарест, де сторони й обговорили посилення ППО поблизу Дунаю – поблизу українського Півдня, якраз там, де Росія нищить критичну інфраструктуру та припортові обʼєкти.

Після двосторонніх консультацій Бухарест розгорнув цілу систему заходів безпеки на кордоні з Україною: окрім посилення протиповітряної оборони, ближче до спільного кордону було розгорнуто чотири додаткові винищувачі F-16, внаслідок чого було розширено безпольотну зону, яка, відповідно до концепціїї NFZ (No Fly Zone передбачає упереджувальні атаки задля запобігання потенційним порушенням, а також забезпечує спостереження спостереження без застосування сили). Попередні обмеження було встановлено на відстані 8 км уздовж українського кордону й на мінімальній висоті 1000 м. У вересні Міністерство національної оборони Румунії посилило ці правила, розширивши безпілотний коридор до 20-30 км.

"Це дасть змогу ефективніше здійснювати моніторинг і контроль за використанням повітряного простору", — зазначили в оборонному відомстві.

Хоча такі заходи спрямовано насамперед на забезпечення заходів безпеки на кордонах НАТО, начальник штабу оборони Румунії Георгіца Влада зазначив, що "залежно від рівня загрози, ми готові застосувати всі наявні військові засоби для захисту території Румунії".

Попри таємничість під час спільної пресконференції Зеленського та Йоханніса в палаці Котрочень, уже в інтервʼю румунським ЗМІ український лідер уточнив, що посилення ППО у придунайському регіоні — не єдиний приклад участі Румунії в архітектурі регіональної безпеки.

Зеленський розповів, що за час повномасштабного вторгнення Румунія надала Україні 15 пакетів військової допомоги. А питання, чому Бухарест не розповідає про військову підтримку України відкрито (якщо є про що розповідати), вмить стало ще одним лейтмотивом у румунських ЗМІ.

У березні 2023 року Йоханніс підписав і оприлюднив закон про затвердження надзвичайної урядової постанови 81/2022, що вносить зміни у регламент про накопичення, вилучення та поповнення запасів продукції з резервів сил національної оборони. Тобто Румунія у звʼязку з діями Росії проти України змінила законодавство, щоб мати змогу в законний спосіб постачати озброєння не тільки країнам-членам НАТО, як це було раніше, а й іншим партнерам. І насамперед ідеться про Україну.

Водночас особливих деталей щодо змісту військової допомоги сторони не надавали жодного разу.

На українських спеціалізованих сайтах у вересні 2023 року зʼявилися кадри використання українськими військовими румунської реактивної системи залпового вогню APR-40 на Запорізькому напрямку. "Військовий курʼєр" пише, що румунські РСЗВ зʼявилися на фронті у травні цього року — без офіційного підтвердження про передачу й без інформації, скільки одиниць такої техніки має на озброєнні Україна.

Раніше, у серпні 2022 року, колишній міністр оборони України написав у Twitter лише коротке повідомлення, що Бухарест передав Україні стрілецьку зброю, запчастини й десятки тисяч боєприпасів.

Боєприпаси

І на боєприпасах варто зупинитися детальніше.

Після останньої зустрічі двох президентів відбулося спільне засідання урядів України та Румунії. За його підсумками український Мінстратегпром та Міністерство економіки Румунії оголосили про домовленості щодо збільшення виробничих потужностей і розширення виробництва боєприпасів. Проте роль Румунії в постачанні Україні боєприпасів з перших днів російського вторгнення дуже значна. Як зазначено в розслідуванні німецького видання Die Welt про таємні постачання Україні радянських боєприпасів болгарським урядом, логістичні шляхи забезпечувала саме Румунія.

З географічного погляду це може здатися очевидним, але беручи до уваги перемовини Йоханніса з досить проросійським болгарським візаві Руменом Радєвим, саме тоді, коли глава українського МЗС Дмитро Кулеба перебував з візитом у Софії щодо питань постачань зброї, видається не випадковим. І ось чому.

Саме румунські компанії-постачальники озброєння забезпечували процес закупівлі для України. У липні 2022 року в розслідуванні болгарського видання Bivol з'явилася інформація, що постачання боєприпасів з Болгарію в Україну відбувається зокрема й через румунські підприємства. У матеріалі йшлося про румунську державну компанію Romarm, яка закуповує в Болгарії для України радянські боєприпаси.

Директор Romarm Габріел Туцу водночас в офіційній відповіді болгарським журналістам це підтвердив. За його словами, між болгарською компанією Alguns і Romarm було укладено договір купівлі-продажу, однак він не надав жодних додаткових деталей й підкреслив, що закупівля строго відповідає чинному законодавству.

Крім боєприпасів, очікується, що саме Румунія стане місцем навчання українських пілотів керуванню винищувачами F-16. Як пише видання Politico, західні країни розглядають Румунію як можливе місце для тренувань на бойових літаках, анонсованих улітку. Питання постачання літаків для України досі залишається відкритим, а ось у Румунії вже повідомили про закупівлю партії бойової авіації в Норвегії та США, яка має надійти до початку 2024-го. Окрім посилення своєї ескадрильї, в Румунії надходять і літки призначені для передачі Укрїані.

Премʼєр-міністр Нідерландів Марк Рютте анонсував, що перші F-16 для України в Румунії розміщуватимуть від листопада.

Зокрема Румунія, Нідерланди й американська компанія Lockheed Martin наприкінці літа домовилися про створення центру підготовки пілотів винищувачів F-16. Згідно з домовленостями, новостворений регіональний центр на авіабазі "Фетешть" слугуватиме для потреб країн НАТО, а також його використовуватимуть і для підготовки українських пілотів.

За словами міністра оборони Румунії Ангела Тилвар, "за участі цього центру Румунія прагне забезпечити високоякісне тренувальне середовище з доступом до найсучасніших технічних ресурсів не лише для румунських пілотів, а й для пілотів з країн-союзників і партнерів, зокрема з України".

Зерно

Коридор для постачання зброї — не єдиний логістичний шлях, який забезпечує Румунія. Рішенням Кабінету міністрів України від 10 жовтня було відкрито проїзд для товарних потягів через Контрольно-пропускний пункт "Кучурган". Це ділянка кордону між Україною та окупованим РФ, молдовським Придністровʼям. Пізніше стало відомо, що Україна, Румунія та Республіка Молдова знайшли рішення, як запустити новий транзитний шлях окупованою територією РМ.

Водночас за місяць до цієї події премʼєр-міністр Румунії Марчел Чолаку заявив, що "понад 60% від загального обсягу українського експорту зерна піде транзитом через Румунію" і це тоді, коли "зернові" скандали охопили відносини з низкою сусідніх країн. Тому Республіка Молдова, через яку пролягає новий "зерновий" коридор у Румунію й далі, маючи лише двох сусідів — Україну та Румунію, — є лише частиною нового транзитного шляху, який іде в Європу саме через румунську територію.

На тлі "зернових" суперечок Румунія була єдиною країною, яка не маніпулювала цим питанням, хоча й сама перебуває у складному передвиборчому періоді й цю тему нерідко артикулюють з боку проросійських політиків, які в Румунії теж наявні.

"Перемога України є стратегічним інтересом Румунії", як зазначив під час спільної з Зеленським пресконференції румунський лідер Клаус Йоханніс. І цей стратегічний інтерес якраз пролягає там, де нині — новий "зерновий" коридор. Тому й "зернові" чвари для Бухареста не такі актуальні, як питання регіональної безпеки, яке істотно залежить від Молдови, де Росія нелегально тримає військовий контингент, окупувавши Придністровʼя. І, відповідно, це створює загрозу національної безпеки й для України, й для Румунії.

Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну присутність російських військових у Придністровʼї загострила безпекові виклики перед Україною, позаяк існувала (існує?) вірогідність, що цю окуповану територію Молдови можуть використати як черговий плацдарм для вторгнення, як це сталося з боку Білорусі в перші місяці великої агресії. У контексті ж румуно-молдовських відносин і взагалі регіональної палітри інтересів Придністровʼя всі 30 років після розпаду СРСР використовували як інструмент демонізація, “фашизації” Бухареста, інструмент забезпечення російської пропаганди та антирумунських настроїв у самій Молдові.

Проте якщо для України наразі це питання вимагає концентрації військових сил поблизу непідконтрольної Кишиневу ділянки кордону, то для Румунії — це й безпекові, й зовнішньополітичні пріоритети. Республіка Молдова, яка до 1940 року входила до складу Румунії, наразі залишається на офіційному рівні стратегічним напрямком зовнішньої політики Бухареста.

Україна в цьому напрямі теж ухвалила важливе рішення на підтримку румунських партнерів: Київ більше не визнаватиме термін "молдовська мова", який залишився в офіційному документообороті у спадок від СРСР і є ідеологічним міфом, створеним у 1928 році, саме щоб укорінювати ворожнечу до Румунії й румунського культурного простору, частиною якого є й Республіка Молдова.

Біженці

Румунія, як і Молдова та всі інші сусідні країни, одна з перших відчула на собі й гуманітарні наслідки агресії РФ від хвилі біженців у перші дні бомбардувань українських міст. Загалом Румунія надала прихисток і допомогу близько 70 тис. українців. Одним з механізмів підтримку шукачів порятунку була програма "50/20", яку румунський уряд започаткував вже в березні 2022 року. Згідно з програмою, фінансову компенсацію отримували й українці, й надавачі притулку.

Формула працювала так: громадянин Румунії, який надавав українським біженцям житло, наприкінці місяця інформував міську владу, після чого обоє отримували компенсацію. Згодом програму було змінено на адресну фінансову допомогу українцям у розмірі 2000 лей (15610 грн) на проживання.

За офіційними даними Румунії, за перший рік повномасштабного вторгнення, станом на 24 лютого 2023 року громадянам України було видано 118 493 посвідок за механізмом тимчасового захисту. Станом на 31 березня 2023 року в Румунії налічувалося 124 035 біженців з України. Через рік після початку війни майже 3800 дітей українських біженців було зараховано до румунських шкіл і дитячих садків, а понад 6700 громадян України — працевлаштовано.

Гуманітарна підтримка України триває й у контексті загострення на Близькому Сході. Після ескалації ситуації в Ізраїлі з нападом ХАМАС 7 жовтня, сотні іноземних громадян, зокрема й українців, потребували допомоги в евакуації. Влада Румунії оголосила, що забезпечить притулок для 220 українським біженців, евакуйованих з Ізраїлю в Бухарест, разом із наданням усього необхідного.

"Румунія діє в дусі міжнародної солідарності, надаючи підтримку українським громадянами, вимушеним знову тікати від війни", — зазначено в повідомленні пресслужби департаменту з надзвичайних ситуацій румунського МВС.

Публічний акцент — на гуманітарній допомозі

Підтримуючи Україну, Румунія з перших місяців зосередилася на гуманітарній допомозі, надаючи медичну допомогу, забезпечуючи повітряну медичну евакуацію до інших країн для поранених українців. Від початку повномасштабної агресії в місті Сучава, на Мараморощині, в регіоні, де, до слова, історично проживають етнічні українці Румунії, було створено Сучавський гуманітарний хаб, коштом чого було посилено логістичні можливості надання допомоги.

До того ж 27 лютого 2022 року Міністерство національної оборони Румунії оголосило про підготовку 11 відомчих лікарень для надання допомоги та лікування поранених українських військовослужбовців. У ті самі дні Румунія почала передавати засоби балістичного захисту.

Війна в Україні поставила й крапку в залежності від російських нафтопродуктів, де роль Румунії також є критичною: Румунія стала головним постачальником палива для Києва, на яку припадає майже третина імпорту бензину, дизельного пального і скрапленого газу сусідніми компаніями за перші п'ять місяців цього року.

Мовчання заради перемоги

“Не сьогодні й не завтра, але як тільки війна закінчиться, напевно, всі деталі можна буде оголосити...Ми не повідомляємо жодних деталей, щоб це у воєнний час не стало відомо ворогу. Ці питання дуже серйозні, їх обговорюють відповідні міністерства, і ця співпраця є серйозною основою для нашого майбутнього стратегічного партнерства з Україною”, — заявив Йоханніс під час свого візиту до Угорщини у жовтні.

Румунський портал Adevărul не вперше публікує авторські блоги, в яких автори справедливо порушують питання, чому про румунську підтримку України так мало говорять і чому про неї так мало відомо.

"Багато хто справедливо дивується, чому Румунія так мовчить у питанні допомоги Україні, й менше — чому Україна також мовчить у цьому питанні й не просить більше, як вона це робить для всіх інших країн?"

Це саме питання озвучили міністру закордонних справ Румунії в інтерв'ю журналісту Стівену Сакуру в програмі "Hard Talk" на BBC.

"Сподіваємося, що після війни багато речей стануть відомими", — відповів тодішній міністр закордонних справ Богдан Ауреску на запитання щодо допомоги Україні з боку Румунії.